Шлунково-кишковий тракт:

 

Шлунково-кишковий тракт людини — система органів, призначена для переробки і видобування з їжі поживних речовин, всмоктування їх в кров і виділення з організму неперетравлених залишків (кінцевих продуктів життєдіяльності).

У медицині також використовують назву шлунково-кишковий тракт та абревіатуру ШКТ. Існує й поняття травного каналу, де відбувається механічна обробка їжі — її подрібнення, перемішування, розчинення; він є транспортною системою, якою просуваються харчові маси. Тут їжа також зазнає хімічної обробки травними соками, що містять необхідні ферменти. У травному каналі відбувається всмоктування низькомолекулярних органічних речовин — продуктів реакцій розчеплення; травний канал виводить неперетравлені залишки їжі з організму. Травний канал складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкого і товстого кишечника, що закінчується прямою кишкою з анальним отвором.

 

Здійснюємо профілактику та лікування:

 

  1. Рефлюкс-езофагітів різних форм легкого та середнього ступеню поза фазою загострення;
  2. Хронічних гастритів з секреторною недостатністю, а також із збереженою та підвищеною секреторною функцією поза фазою загострення; хронічних гастродуоденітів з порушенням секреторної і моторно-евакуаторної функції шлунка;
  3. Функціональних розладах шлунку з порушенням секреції або моторної активності (“не виразкова диспепсія”);
  4. Виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки в стадії ремісії або згасаючого загострення, без моторної недостатності шлунку, без схильності до кровотеч, пенетрації, підозри на можливість злоякісного переродження;
  5. Хворобах оперованого шлунка з приводу виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки з наявністю демпінг-синдрому, гіпоглікемічного синдрому легкого і середнього ступеню, гастриту, коліту, панкреатиту, гепатиту, холециститу, ентероколіту не раніше, ніж через два місяці при загоєному післяопераційному рубці і позитивному загальному стані;
  6. Хронічних ентероколітах і колітах різноманітної етіології, крім стенозуючих, виразкових, туберкульозних, бактеріальних і паразитарних форм; дискінезії з явищем кишкового стазу або діареєю поза фазою загострення (“синдром подразненої товстої кишки”);
  7. Хронічних захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів різної етеології: гепатитах, холециститах, ангіохолітах у неактивній фазі, без схильності до частих загострень, без явищ жовтяниці; залишкових явищах після перенесеної хвороби Боткіна в неактивній фазі; дискінезії жовчного міхура і жовчовивідних шляхів; спазмах сфінктера Одді;
  8. Жовчно-кам’яної хвороби, не ускладненої інфекцією або частими загостреннями;