Діабетологія в пансіонаті "Сонячна Долина"
Diabetologie сонячна долина

Діабетологія в пансіонаті “Сонячна Долина”

 

Діабетологія – розділ ендокринології, що вивчає цукровий діабет, закономірності його виникнення і розвитку, що виникають при ньому ускладнення – вторинні захворювання, патологічні стани і порушення функцій органів і систем організму людини, методи діагностики, лікування і профілактики цукрового діабету та його ускладнень.

Діабетологія виділилася із загальної ендокринології порівняно недавно в зв’язку з великою клінічної складністю і різноманіттям проявів діабету, складністю корекції діабетичних станів і крайньої важливістю і соціальною значущістю проблеми цукрового діабету.

Міжнародна Федерація Діабету (IDF) нещодавно опублікувала оновлені дані, що показали, що у всьому світі на діабет хворі вже 285 мільйонів осіб. Останні дані вказують на те, що основний удар епідемії несуть на собі люди в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Ця хвороба зачіпає значно більше людей працездатного віку, ніж вважалося раніше. Цей факт, а також величезний досвід використання мінеральної води “Поляна Квасова” при цукровому діабеті спонукав до розвитку, паралельно основному напрямку роботи, розвивати і роботу з хворими на цю важку недугу.

В ЛДЦ «Сонячна Долина» працює група лікарів (терапевт, ендокринолог та озонотерапевт), яка займається даним контингентом хворих ось вже шостий рік. В нашому розпорядженні є сучасна лабораторія, де проводиться визначення таких показників як базовий рівень глюкози в крові, глікемічна крива, глікозильований гемоглобін, фруктозамін, глюкозуричний профіль.

В процесі лікування на фоні мінеральної води використовуються методики оксигенотерапії (барокамери та озонотерапія), скіпідарні ванни, методи фізіотерапії для лікування ускладнень діабету.

Кожному пацієнту індивідуально підбирається дієтичне харчування на весь період перебування в закладі.

 

Історія Діабетології

 

Цукровий діабет був одним із перших захворювань відомих людству. Найбільш ранні описи схожого до нього за симптомами розладу датуються 1550 роком до нашої ери. Дослідженнями діабету займались лікарі Стародавньої Греції, Індії, Персії, Китаю. До середини XIX століття переважала думка про те, що цукровий діабет є захворюванням нирок. Значний внесок у встановлення його істинної природи зробили такі дослідники як Томас Вілліс та Метью Добсон. Вілліс 1674 року став відрізняти цукровий діабет від інших типів поліурії за солодким смаком сечі і помітив, що він спершу з’являється у крові. Приблизно ста роками пізніше Добсон показав, що при діабеті і сеча, і кров містять велику концентрацію цукру.